Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

История » Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважли­вішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн насе­лення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.

Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеці­ально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апа­рат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядко­вувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі ко­місари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).

Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працю­вати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».

Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.

У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорс­токі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.

У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоко­вано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.

Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.

Развитие советского военного искусства в межвоенный период
Опыт Первой мировой войны дал большой импульс развитию тактики в условиях позиционных форм борьбы, в частности, стало более тесным сочетание огня и движения при осуществлении охватов, маневра и удара в наступлении и обороне. Совершенствовались методы огневого обеспечения действий войск, в том числе при бое в глубине обороны противника, ...

Развитие научной теории пролетариата
Идейно-теоретическая деятельность К. Маркса и Ф. Энгельса сочеталась с практической работой по созданию пролетарской партии, необходимой для руководства рабочим классом. В 1845-1847 гг. Маркс и Энгельс установили контакты с передовыми немецкими рабочими, которые находясь в Париже в эмиграции и были членами социалистических обществ. В ию ...

Сталинградское сражение
Еще во время ожесточенных осенних боев Ставка Верховного Главнокомандования приступила к разработке плана грандиозной наступательной операции, рассчитанной на окружение и разгром главных сил немецко-фашистских войск, действовавших непосредственно под Сталинградом. Большой вклад в подготовку этой операции, получившей условное название &q ...