Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні
22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважливішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн населення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.
Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеціально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апарат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядковувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі комісари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).
Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працювати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».
Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.
У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорстокі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.
У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоковано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.
Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.
Повесть временных лет – основной источник изучения истории Древнерусского
государства.
Начало летописания на Руси относится к очень древнему времени. Но до нас не дошли древнейшие летописные своды, возникшие, по всей вероятности, ещё в первой половине XI века. Наиболее ранним из дошедших до нас сводов является Повесть Временных Лет (ПВЛ), относящийся к началу XII века, и доводящий изложение событий до 10-х годов этого век ...
Общественно-политическая жизнь
Окончание войны возродило большие надежды в обществе. У людей возникли ожидания на изменения в политической жизни, так как многие уже начали задумываться над дальнейшей судьбой социализма. Основу “критической массы” составляли бывшие участники войны, интеллигенция, молодежь, говорившие о необходимости реформирования политической системы ...
Идеология
Народничество представляет особую разновидность утопического социализма, свойственную странам с преобладанием сельскохозяйственного производства и крестьянского населения, со слабым развитием промышленности. Ко времени зарождения народничества в передовых странах Европы капитализм уже достиг той стадии развития, когда обнаружились корен ...