Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

История » Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважли­вішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн насе­лення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.

Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеці­ально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апа­рат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядко­вувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі ко­місари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).

Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працю­вати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».

Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.

У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорс­токі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.

У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоко­вано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.

Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.

Кабинет П. Столыпина и национальная политика. Переселенческая политика царизма
С насильственной ломкой общины было неразрывно связано и изменение переселенческой политики, которую проводило самодержавие. Помочь сильному ограбить слабого и забрать его землю, а слабому – ограбленному, возмущенному – дать «путевку в Сибирь» - таков был план Столыпина. Царское правительство снимает прежние запреты и ограничения и, нап ...

Военная реформа
Реформаторская деятельность начинается с военной реформы. Основным содержанием военной реформы было создание регулярной русской армии и русского военно-морского флота, основываясь на рекрутской повинности. Существовавшие войска постепенно упразднялись, а их личный состав использовался для новых формирований. Армия и флот стали содержать ...

Географическое положение Москвы.
В ходе заселенья междуречья Оки и верхней Волги можно заметить два направления, между которыми легче провести географическую, чем хронологическую раздельную черту. По-видимому, раньше и усиленнее заселялись главные реки, окаймляющие междуречье. По обеим изогнутым линиям, по верхней Волге от Ржева до Нижнего и по средней Оке от Калуги до ...