Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні
22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважливішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн населення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.
Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеціально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апарат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядковувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі комісари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).
Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працювати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».
Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.
У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорстокі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.
У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоковано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.
Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.
Масонство России в ХХ веке.
Подготовка в Париже и открытие первых в ХХ веке
масонских лож в России
К началу 1900-х годов во французских ложах насчитывалось около полутора десятков русских либералов. Конечно, этого было недостаточно для высадки масонского "десанта" в Россию. Обстоятельства, однако, благоприятствовали масонам. Нашелся человек, взявший на себя хлопоты по собиранию сил и организационному становлению русского ма ...
Битва под Лигницей. Миниатюра из 'Жития Ядвиги Силезской'. 1353 г. Начало распада Монгольской державы
В 1259 г. умер великий хан Мункэ. Его смерть временно прервала завоевательный поход Хубилая в Южно-Сунскую империю. Хубилай пренебрег правилом «Ясы» Чингис-хана, по которому великий хан должен был избираться непременно на хуралах с обязательным участием всех членов царствующего дома. Хубилай собрал в 1260 г. в Кайпине своих приближенных ...
Освободительная борьба народов Индии и образование ИНК. Усиление
колониальной эксплуатации и рост антиколониальной борьбы
Используя Индию в качестве рынка сбыта для своих промышленных изделий, выгодной сферы приложения капиталов, источника сырья, англичане наживали огромные прибыли. Однако основную массу доходов они получали от эксплуатации сельского населения страны. Индия является сельскохозяйственной страной. Поэтому проблемы национально-освободительной ...