Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

История » Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважли­вішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн насе­лення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.

second laptop найти свежие статьи

Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеці­ально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апа­рат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядко­вувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі ко­місари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).

Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працю­вати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».

Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.

У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорс­токі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.

У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоко­вано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.

Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.

Реформы 50-х гг. XVIв
Земский собор. Началом реформ стал созыв первого Земского собора (1549г.). Туда входили Боярская дума, состоявшая из бояр и удельных князей, и Освященный собор, состоявший из представителей церкви, а также избранные представители дворянства и посадских людей, призванные доносить мнение своих выборщиков до государя. На земском сборе обс ...

Развитие хозяйства стран Древнего Востока. Сельское хозяйство
Экономика Вавилонского государства времен Хаммурапи базировалась на развитии ирригационного земледелия, садоводства, скотоводства, многообразных ремесел, внешней и внутренней торговли. Основной отраслью производства в Вавилонии было сельское хозяйство. Во времена Хаммурапи наблюдается расширение посевных площадей (освоение залежных и ц ...

Организационная структура армии
Петр I успешно провел преобразование всей армии. Регулярное войско получило четкую систему организации, которая была закреплена Воинским Уставом 1716 года. Армия Государства Российского состояла из трех родов войск: · Пехота, · Кавалерия, · Артиллерия, · Флот. Пехота – главный род войск. Она делилась на гвардейскую, гренадерскую и ...