Німецько-фашистський окупаційний режим в Україні
22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз. У ході східної кампанії вермахту Україна стала першочерговим і найважливішим об'єктом німецької колоніальної експансії. Ще до війни Берлін розробив план її нещадної експлуатації, який став складовою частиною генерального плану «Ост». Згідно з ним передбачалося знищити та депортувати в Сибір 31 млн населення Польщі та західної частини СРСР і переселити сюди 10 млн німців.
Окупаційна влада управляла захопленими територіями Сходу через спеціально створене міністерство А. Розенберга і численний адміністративний апарат із чіткою структурою. Рейхскомісаріати ділилися на генеральні комісаріати, а ті, у свою чергу, - на генеральні округи, відтак на округи, яким підпорядковувались райони, повіти. Усі адміністративні одиниці очолювали німецькі комісари, які опиралися на відділення поліції безпеки (Сіпо) і гестапо (СД).
Той же Е. Кох у 1942 р. про політичне становище в Україні висловився однозначно: «Наше завдання полягає в тому, щоб примусити українців працювати для Німеччини, а не в тому, щоб українці почувалися щасливими».
Ізолювавши євреїв, німецькі фашисти розпочали їх масове винищення. Спеціальні каральні загони ліквідували близько 850 тисяч євреїв, у т. ч. старих, жінок, дітей. Символом голокосту в Україні стала околиця Києва - Бабин Яр, де відбувалися масові розстріли євреїв.
У серпні силами Степового та Воронезького фронтів була проведена Ха-рківсько-Бєлгородська операція. 311 серпня у цьому районі розгорілися жорстокі бої. У ніч на 23 серпня 1943 р. розпочався вирішальний штурм Харкова, а вранці місто було звільнене від окупантів.
У результаті наступальних дій 1-го і 2-го Українських фронтів широкий виступ лінії фронту у районі Канева - Корсуня-Шевченківського було блоковано з півночі й півдня. В оточенні опинилося близько 80 тис. гітлерівців. Їхнє становище було безнадійним. 8 лютого радянське командування пред'явило їм ультиматум про негайну капітуляцію. Після відмови німців здатися війська почали операцію зі знищення оточених. Було вбито і поранено 55 тис. солдат і офіцерів, 18 тис. потрапили у полон.
Радянські війська 13-18 липня прорвали оборону противника, вийшли на підступи до Львова, оточили в районі Бродів 8 його дивізій і до кінця липня знищили їх. Продовжуючи наступ, частини 1-го Українського фронту 27 липня вибили німців зі Львова і Станіслава.
Поиск новых концепций освободительной борьбы: Х.К. Мариатеги и В.Р. Айя де
ла Торре. Апризм
На левом фланге общественно-политической жизни Латинской Америки продолжали действовать коммунистические партии, входившие на правах секций в Коммунистический Интернационал. До конца 20-х годов новые компартии появились в Эквадоре, Перу и Парагвае. Но они оставались малочисленными и продолжали отстаивать левосектантские позиции. Правда, ...
Вооружение как исторический источник
Вопросы войны и мира издавна, так или иначе, затрагивают коренные интересы человечества. Их обсуждение на различных уровнях имеет многовековую традицию. Человечество стремится понять причину тех общественных противоречий, необходимым следствием которых, вот уже в течение тысячелетий, были большие и малые войны, всеобщие и локальные, ист ...
Русское народничество
Объединяясь в кружки и общества радикальная интеллигенция стремилась выработать новую революционную теорию. Такой теорией стало народничество. Народ признавался носителем зачатков нового справедливого строя - социализма; его основу видели в крестьянской общине. Народники считали, что Россия перейдёт к социализму минуя капитализм - избеж ...