Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Введение.
Просвещение - необходимая ступень в культурном развитии любой страны, расстающейся с феодальным образом жизни. В основах своих Просвещение демократично. Просвещение цепко держится за идею формального права, усматривая именно в нем гарантию гуманизма. Просвещение не привязано к определенной хронологии. Распад феодальных отношений в разны ...
Начало формирования идеологии единого Московского государства в период
правления великого князя Ивана III (1462-1505) и его
сына Василия III (1505-1533).
Для того чтобы каждый осознал возросшее значение Московского государства, одного внешнего великолепия было недостаточно. Необходимо было найти и новые понятия – идеи, в которых отразились бы и древность русской земли, и ее независимость, и сила ее государей, и истинность ее веры. Центром, где создавалась новая идеология, была Москва. Од ...
Война с Седьмой коалицией
Наполеон был сослан на остров Эльба, но с помощью Мюрата, своего генерала и родственника, в 1815 г. он высадился на юге Франции. Со всех сторон к нему начали стекаться ветераны его армии, которые не примирились с реставрацией Бурбонов на троне. Войску Наполеона численностью 74000 человек противостояли две армии: британско-голландская по ...