Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Изменение тактики
Петр I ликвидировал раздробленность центрального управления, создал четкую систему командования всем русским войском. Главная черта этой системы – сочетание строгой централизации управления с частной инициативой командиров всех уровней.
Русские войска XVII века не привыкли к полевым сражениям, предпочитая отсиживаться за стенами крепос ...
Угроза распада России и военно-политический кризис в Чечне. Формирование
«олигархического капитализма» в России. Угроза распада
России и военно-политический кризис в Чечне
После распада СССР не существовало гарантий, что Российскую Федерацию не постигнет та же судьба. Ведь автономные республики РСФСР в 1990—1991 гг. провозгласили свой государственный суверенитет, принимали участие в подготовке Союзного договора. Межнациональная напряженность начинала ощущаться и внутри России. Разрушение советской идентич ...
Завоевание Сирии и Египта
Положение Сирии в составе империи мамлюков было достаточно тяжелым: ее территория рассматривалась лишь как наиболее ценный источник денежных поступлений. Крупнейшие города Сирии, которые являлись сравнительно крупными ремесленными и торговыми центрами, стали постепенно приходить в упадок. Особенно страдала торговля. Многие города Сирии, ...