Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Наступление на общину
Опубликование указа 9 ноября 1906 г. было сигналом для развертывания беспощадного наступления на общину. Непосредственную реализацию указа осуществляло министерство внутренних дел, во главе которого стоял Столыпин. В ход был пущен весь аппарат местной администрации, не говоря уже о землеустроительных комиссиях. Проведение столыпинской « ...
Участие населения края в национально-освободительном движении на Балканах в
70-х
Национально-освободительная борьба балканских народов была тесно связана с Молдавией. Многие участники этой борьбы проживали здесь и всегда находили сочувствие и поддержку среди населения края. Известный революционер-демократ и поэт Христо Ботев работал учителем в Бессарабии, вёл революционную деятельность, был связан с народническим дв ...
Нашествие на Русь и страны Запада
В 1236 г. начался новый завоевательный поход на запад, куда была направлена многочисленная армия, состоявшая не только из монгольских войск, но и из войск покорённых пародов. Во главе этой армии был поставлен Вату, сын Джучи. Покорив кыпчаков и волжских болгар, завоеватели зимой 1237 г. двинулись против Руси. В зимней кампании 1237/38 г ...