Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Исторические противоречия Ирландского вопроса на
современном этапе. Территориальные,
политические и другие факторы конфликта
История борьбы за независимость, противостояния ирландцев, в религиозном плане идентифицирующих себя с католической церковью, и англичан, принадлежащих к протестантской общине, оказывает огромное влияние на характер этнополитического конфликта сегодня по механизму исторической памяти народов.
Территориальные противоречия заключаются в ...
Первые попытки «открытия» Китая европейцами
На рубеже XVIII-XIX вв. западные державы, и в первую очередь Англия, все более настойчиво пытаются проникнуть на китайский рынок, который в это время был едва приоткрыт для иностранной торговли. Со второй половины XVIII в. вся внешняя торговля Китая могла проходить лишь через Гуанчжоу (за исключением торговли с Россией, которая велась ч ...
Упадок Греции и подчинение ее Македонией в 4 веке
до н.э.. Войны между греческими
городами-государствами
Господствовать в Греции стремились не только афиняне, но и спартанцы. Еще при жизни Перикла соперничество Афин и Спарты привело к войне между ними. В Пелопоннесской войне, начавшейся в 431 году до н.э., участвовали почти все города-государства Греции: одни - на стороне Афин, другие - на стороне Спарты. Продолжалась война почти 30 лет и ...
