Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Социально-экономическое развитие и общественно-политическое
устройство Чечни в XVIII в.
XVIII век подводит черту под всеми предшествующими этапами многовекового исторического развития северокавказских народов. Выход России на правобережье р. Кубани ознаменовал укрепление и интенсификацию русско-кавказских связей, в которых четко прослеживалась тенденция неуклонного их сближения. В то же время общая политическая обстановка ...
Ордынская политика в России
В это время укрепился и возвысился еще один центр Русской земли – Чернигов, куда в 1245 году вернулся после шестилетнего пребывания в Польше и в Венгрии черниговский князь Михаил. Чтобы не дать Руси чрезмерно усилиться ордынские ханы решили создать совершенную систему ордынского контроля над политической жизнью всей Руси. Первым пунктом ...
Михаил Сергеевич Горбачев
ГОРБАЧЕВ Михаил Сергеевич (род. 1931, с. Привольное, Ставропольский край) - советский государственный и партийный деятель. Родился в крестьянской семье. Юношей вступил в комсомол, работал механизатором машинно-тракторной станции. В 1955 окончил юридический ф-т МГУ, где в это время обучение строилось на принципах юридической школы А.Я. В ...