Польська держава

История » Польська держава

За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.

При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.

Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.

Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.

Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).

Эпоха Ивана III.
В 1462г. умер Василий II. Ещё при жизни он сделал своим соправителем сына Ивана – будущего Ивана III, который правил с 1462г. по 1505г. Вот какую характеристику Ивану III дал Карамзин: «… Но в лета пылкого юношества он изъявлял осторожность, свойственную умам зрелым, опытным, а ему природную: ни в начале, ни после не любил дерзкой отваж ...

СССР, страны социализма и судьба мирового социализма
Крайне сложную политическую ситуацию до предела обострил и кризис национальных отношений, приведший в конечном итоге к распаду СССР. Первым проявлением этого кризиса стали события в Казахстане в конце 1986 года. В ходе горбачевской «кадровой революции» был смещен первый секретарь ЦК Компартии Казахстана Д.А. Кунаев и заменен русским по ...

Система государственного управления в годы царствования Екатерины II. Политика «просвещенного абсолютизма» и новый этап рационализации государственного управления во второй половине 18 века
Ко времени вступления на престол Екатерина II была хорошо знакома с либеральными идеями европейской философской, политической и экономической мысли. Еще в молодые годы она читала произведения французских просветителей - Вольтера, Руссо, Дидро, Д'Аламбера - и считала себя их ученицей. В 1763 году Екатерина начала переписку с Вольтером, к ...