Польська держава

История » Польська держава

За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.

При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.

Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.

Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.

Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).

Московское масонство 1920-х - 1930-х гг. Масоны и ОГПУ
Крупную роль в русском масонстве 1920-х годов играл "епископ церкви Иоанновой, каббалист, хиромант, иерофант", известный поэт и скульптор Борис Михайлович Зубакин (Эдвард) (1894-1938). Сам Зубакин-Эдвард определял себя как свободномыслящего мистика-анархиста и христианина. Еще в 1911 году из числа своих товарищей по 12-й С.-Пе ...

Репрессивная политика государства в отношении православных священнослужителей и верующих
Восьмого апреля 1929 г. Президиум ВЦИК принимает постановление "О религиозных объединениях", которое с небольшими изменениями и дополнениями действовало вплоть до 1990 г. Оно законодательно закрепило ставшее к этому времени господствующим мнение о том, что религиозные общества не вправе заниматься какой-либо деятельностью, кро ...

Попытки объединения русских земель
В начале XII в. распри князей достигли особой остроты. Князья не только стремились лишить друг друга владений, но и покушались на жизнь своих ближайших родственников. Особенно тяжелые последствия для Руси имели половецкие набеги. Это толкало наиболее дальновидных князей на временные соглашения друг с другом и совместные действия против ...