Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Дела столичные
Николай Николаевич Муравьёв, хотя и занятый текущими губернаторскими обязанностями, настойчиво бил в одну и ту же точку: всеми возможными путями влиять на положительное разрешение амурской проблемы, всячески поддерживать действия Невельского хотя бы и, вопреки воли, добиваться расширения масштабов деятельности в низовьях Амура и создани ...
Причины падения Римской Империи. Тезисы Дугласа Норта
В качестве базовой работы я взяла статью Норта «Структура и изменения в экономической истории». В этой работе Норт хочет понять и обозначить структуру экономики, которая имела место быть в древних цивилизациях, империях и королевствах, показать каким образом государства в эту эпоху развивались и с точки зрения институционального анализа ...
Усиление освободительной борьбы народных масс на Правобережье и западноукраинских
землях. Семен Палий
Захватв Правобережье, польские магнаты и шляхта усиливали социальное и национальное угнетение трудящихся масс. Крестьяне и рядовые казаки не повиновались феодалам. В 1663 г. вспыхнуло восстание крестьянско-казацких масс Паволочского полка. Вскоре освободительное движение охватило всю территорию Правобережной Украины — на Киевщине действ ...