Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Насущная необходимость реформ
В создании регулярной армии Петру I не пришлось начинать с полного нуля: первым шагом к созданию регулярного войска в России было образование стрелецких полков в 1550 году.
Стрельцы (особенно «выборные» или «московские») состояли на постоянной службе, имели довольно четкую военную организацию в мирное и военное время, получали от госуд ...
Революционное движение России конца 19-нач 20 вв.
К началу 20 века в стране сложился новый класс - промышленный пролетариат. Сконцентрированный на огромных территориях этот класс становился огромной силой. В 1896-1897 гг разразилась петербургская примышленная война - серия стачек на столичных предприятиях. После этих выступлений пришлось принять меря по ограничению продолжительности ра ...
Казачество в середине XVIII в. в 1730–1760 гг.
Анна Иоанновна пришла к выводу, что закавказские провинции ни дают никаких доходов, требуя огромных вложений, средств на содержание войск. Упразднилась Аграханская линия. Еще когда Петр переселял 1000 семей донцов, считалось, что они умножатся естественным образом. Но из-за боевых потерь и болезней осталось лишь 452 семьи. Их переселили ...