Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Оружие воинов- кочевников Алтая
Вопросы изучения военного дела древних кочевников Горного Алтая привлекают внимание специалистов в течение длительного времени. М.П. Грязнов и С.В. Киселев использовали находки предметов вооружения как хронологический показатель при отнесении разных групп памятников к различным этапам пазырыкской культуры и сопоставления их с другими ку ...
Крестьянский банк – орудие столыпинской «реформы»
Одним из важнейших рычагов столыпинской аграрной политики стал Крестьянский поземельный банк. Созданный еще в 80-х годах для перепродажи крестьянам помещичьих земель, банк искусственно взвинчивал цены на землю и обеспечивал помещикам огромные барыши. Дворянский характер деятельности банка нисколько не изменился и после указа 9 ноября. Н ...
Падение Избранной Рады
В 1560г. Иван Грозный начал менять систему своего правления. В немилость попали члены Избранной рады Данило Адашев, брат Алексея Адашева, и Андрей Курбский. Даже отличившись в Ливонской войне, они не вернули доверие царя. Избранная Рада была распущена, а ее лидер Алексей Адашев отправлен служить воеводой на Ливонскую войну.
Формальной ...