Польська держава
За заслуги в справі відновлення країни князя назвали Казимир Обновник. Болеслав Сміливий, спадкоємець Казимира Обновника, пішов по стопах свого великого прадіда Болеслава Сміливого і став проводити активну зовнішню політику.
При перших Пястах відбулося міцне об'єднання польських земель, хоча протікало воно не без труднощів, оскільки границі центральноєвропейських держав у той час тільки ще складалися. І тому яблуком розбрату часто ставали багато прикордонних територій: на Сілезію, приміром, пред'являла свої права Чехія; Червенські міста були предметом суперечки з Київською Руссю, Західне Помор'я – з імперією.
Поряд з вільними общинниками і залежним селянством з'явилася категорія так званих приписних, тобто людей, які не могли кинути землю власника. Тому що були прикріплені до неї відповідними документами. Усе більше ставали майнові і правові розходження між різними категоріями селян, що згодом привело до глибокого розшарування польського села.
Влада князя стала абсолютною з часу об'єднання племен на ранньому етапі історії Польщі династією Пястів. Цей період патріархального абсолютизму тривав у Польщі, як і в Богемії, аж до XIII ст. Упродовж Х-ХІ ст. видатні Пясти від Мешка І (960-992) до Болеслава III Кривоустого (1102-1138) створили дуже міцну та потужну монархічну систему, якою мудро користувалися.Першим як окремий стан у Польщі утвердилося вище духовенство, посівши таким чином важливе становище в державі. Духовенство становило освічену верству. Саме священики забезпечували листування князя з іншими правителями та укладали його правничі акти й судові вироки. Вони також першими здобули важливі привілеї і гарантії від зазіхань держави. Перші привілеї духовенства було ухвалено на Ленчицькому синоді в 1180 р. і розширено в 1211 (1210) р. та 1214-1215 рр. завдяки Генрику Кетлічу, архієпископу Гнезненському у 1199-1219 рр. Він був у Польщі чільним речником церковних реформ у дусі Григорія VII.
Вища знать, яка володіла величезними маєтками і традиційно обіймала вищі посади на місцях і при дворі, та набагато чисельніша нижча шляхта усвідомили свої особисті привілеї і свободи, а також своє становище як стан тоді, коли згасла Пястівська династія на польському троні. Прагнучи забезпечити трон своєму племіннику, угорському королю Людовіку Анжуйському, Казимир Великий був змушений дозволити шляхті взяти участь у переговорах. Шляхта належним чином скористалася з цього випадку, аби домогтися від Людовіка обіцянки щодо подальших широких привілеїв за визнання його королем Польщі (1355 р.).
Митрополит Макарий (1482 – 1563)
Митрополит Московский и Всея Руси с 1542 года. Глава иосифлян и кружка книжников, члены которого собирали и распространяли произведения русской церковной литературы. В 1551 году добился провала правительственной программы секуляризации церковных земель. Редактор «Четей-Миней» и «Степенной книги».
Родился не в дворянской семье, принял п ...
Государственное сообщество Сербия и Черногория
После агрессии НАТО усилился сепаратизм черногорского руководства. На политику М. Джукановича не повлияли "октябрьская революция" в Белграде в 2000 г. и приход к власти в СРЮ и Сербии демократической оппозиции. В ноябре 2002 г.М. Джуканович ушел с поста президента Черногории и возглавил правительство. Президентом Черногории в ...
Идеи
Гумбольдта как историка и философа
Вильгельм Гумбольдт стремился конкретизировать и развивать философское учение Канта на материале общественной истории, но по ряду вопросов он отклонялся в сторону объективного идеализма. Гумбольдт считал, что история как наука в некотором смысле может совпадать с эстетикой, и выработал свою теорию исторического познания. Согласно ей, вс ...